В ХІІІст. наші землі підпадають під владу татар. В ХІVст. їх захоплюють литовці. Після Люблінської унії у 1569 році вони потрапляють під владу Польщі. Панування Литви і Польщі не захистило наші землі від навал кримських татар, які стають васалами Туреччини. Набіги турецько-татарських орд відбувалися майже щорічно, і приносили нашій місцевості великі руйнування, а народу — неймовірні страждання. В другій половині ХVІст. посилюються класове і національне гноблення з боку козацької старшини та королівської Польщі. Є припущення, що тоді ж Строків стає власністю засновника Запоріжської Січі Євстафія Дашкевича. В кінці ХVІст. посилюється боротьба народних мас проти польської шляхти та місцевих експлуататорів. Так в 1591-1593 роках виникло селянсько-козацьке повстання на чолі з гетьманом Кмиштофом Косинським. Наша місцевість була втягнута і в повстання славетного Северина Наливайка, в 1595-1596роках, а також у повстання 1618року. Населення Строкова у складі Паволоцького полку брало участь у визвольній війні українського народу 1648-1654рр., проти польсько-шляхетських загарбників за возєднання з Росією. Після прийняття історичного акту Переяславської ради, на жаль, не всі землі Правобережжя, в той час і Строків, перейшли до Росії. Строків залишився під Польщею. Виникає нова хвиля повстань. Найбільшим з них було повстання на чолі з паволоцьким полковником Іваном Поповичем ( 1663 рік). Повстання було придушено, а Попович четвертований. 25 січня 1683року було зроблено список малонаселених сіл, які належали до містечка паволочі. В списку 40сіл, серед яких Строків, Андрушки, Верхівня, Макарівка і т.д. На початку 18 ст. наше село належало до Романівського староства, яким володів польськийй коронний гетьман Ржевуцький, після нього — князь Йосип Любомирський, а з 1772року - Олександр Рожницький. На початку ХVІІІст. (1736 р) селяни Строкова приймають участь у гайдамацькому русі під керівництвом Триви і Жили. Через деякий час народні повстання вибухають з новою силою. В 1768р. В районі Строкова діяли загони таких видатних отаманів, як Плеханенко, Швачки та Журби.