|
Змінювались власники -змінювались і саме село. З середини ХІХст
і до початку ХХст. селом володів пан Арсень Микитович Бубнов.
На той час село швидко розросталось.Строків мав два заводи: винокурний і крохмальний, одну кузню,
троповерховий млин.На заводах працювали не тільки робітники нашого села,
а й жителі сусідніх сіл. Продукцію заводи випускали неякісну, її ще
перевозили на подальшу переробку в Триліси. Керівником винокурного
заводу був Табемський. Млином завідував Одинський. Головним
управителем села був Гриневич. Це була непоганого характеру
людина, він добре відносився до селян.
16 листопада 1899р. в селі трапилась велика пожежа: 24 селянських хати
з господарськими будівлями згоріли дотла. 1906року, у часи піднесення
революційного руху, виступали і селяни Строкова. Вони висловлювали
невдоволення низькою оплатою їхньої праці у місцевій економії. Їхній
виступ 5 липня так налякав власника економії Бубнова, що той виклика для його
придушення війська. Селяни все рівно відмовлялися працювати. Тоді
Бубнов найняв робітників для роботи в економії з іншої місцевості.
У відповідь селяни їх вигнали , не давши можливості збирати врожай
на полі М. Бубнова.
У 1908 році в Строкові будувалась залізниця.
Мешканці Строкова включались у політичне життя. Так , селяни М.
Петриненко, Г. Климчик розповсюджували прокламації РСДРП.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. В кінці 1918, і на початку
1919року Строків був звільнений від німців і від петлюрівців бійцями
першої Української радянської дивізії, якою командував М.С. Щорс.
З 1922 року вводиться адміністративний поділ на округи, райони і села.
Строків стає селом Попільнянського району Білоцерківської округи.
А коли в 1937 році утворилася Житомирська область, то село, разом
з Попільнянським районом, відійшло до неї. В 1928 році в Строкові була
створена комсомольська організація, а в 1929 році – партійна організація.
В ці ж роки на території села створюється перший колгосп імені В.І. Чапаєва,
першим головою колгоспу став Гордієнко Микола Левкович.
|
